Аннотации:
Гуманізація та демократизація українського суспільства безпосередньо пов’язані з реформуванням сучасного освітнього простору, який передбачає залучення молоді до загальнолюдських і національних культурних цінностей через засвоєння системи наукових знань про природу та суспільство й оволодіння світоглядними, моральними, естетичними уявленнями та суспільно значущою поведінкою. У цьому зв’язку значна роль відводиться дошкільній освіті. Водночас аналіз теоретичних джерел і сучасної практики ознайомлення дітей дошкільного віку з об’єктами неживої природи дає підстави стверджувати, що наявні науково-практичні напрацювання не в повній мірі відображають основні положення щодо конструювання відповідного змісту й технології його ознайомлення. Зокрема, незначна кількість прикладних досліджень з висвітлення концептуальних засад створення змісту ознайомлення старших дошкільників з об’єктами неживої природи й ефективні форми та технології його реалізації. Аналіз педагогічної практики свідчить, що дошкільники набувають розрізнених знань про об’єкти природи і не мають цілісних, узагальнених уявлень, які би сприяли системності знань. Такий нинішній освітній стан призводить до істотного уповільнення розвитку мислення старших дошкільників, внаслідок чого діти не оволодівають достатніми вміннями самостійної пізнавальної діяльності та практичним досвідом. Мета дослідження: на основі обґрунтування методологічних основ досліджуваної проблеми вдосконалити технологію формування природознавчої компетентності старших дошкільників у процесі ознайомлення дітей дошкільного віку з неживою природою та апробувати її.
