Abstract:
Послідовна реалізація інтеграції навчального матеріалу як засобу формування пізнавальних умінь є важливою умовою підвищення якості знань учнів. У кожному навчальному предметі є свій набір конкретних способів діяльності, передбачених в одних випадках програмами, в інших, – завданнями в підручнику. Але за цими конкретними способами діяльності криються вміння узагальненого характеру – міжпредметні, предметноузагальнені, які, в свою чергу, підрозділяються на практичні та інтелектуальні. До числа міжпредметних умінь відносяться аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, класифікація, виділення суттєвого. Нормуванню пізнавальних мотивів сприяють усі засоби вдосконалення навчального процесу: удосконалення методів навчання, розробка й поширення методів проблемно– розвивального навчання, модернізація структури уроку, розширення форм самостійної роботи на уроці, активізація навчальної діяльності, а також відновлення змісту і зміцнення міжпредметних зв'язків. Психологічні закони сприймання, мислення, мовленнєвої, а також пізнавальної активності в цілому допомагають відібрати й організувати мовний матеріал, а також створити методичні призми розвитку пізнавальної активності дітей. Можливість різних форм інтеграції, таких як повний вплив навчального процесу, з виділенням специфічних розділів, побудова автономних блоків з самостійними програмами чи розділами загальної програми, самостійними підручниками та методиками, дозволить більш раціонально підійти до процесу навчання й виховання в сучасному закладі загальної середньої освіти (ЗЗСО), метою якого є формування цілісного уявлення світу в школярів. Мета дослідження – аналіз інтеграції навчального матеріалу як засобу формування пізнавальної активності учнів молодших класів.
