Abstract:
Успіх модернізації системи освіти, пов’язаний із здійсненням радикальних змін в усвідомленні педагогами змісту своєї діяльності, залежить від того, які особистісні мотиви лежать в основі прийняття педагогом соціальної ролі наставника молоді. Психологи стверджують, що професійна діяльність неодмінно супроводжується змінами в структурі особистості спеціаліста. Тобто, відбувається інтенсивний розвиток якостей, які сприяють успішному здійсненню діяльності та розпад структур, які не приймають участі в цьому процесі. Отже, у нашому суспільстві сьогодні постає надзвичайно важлива з погляду практики проблема впливу професійної діяльності на особистість сучасного педагога. У сучасному світі педагог не зможе конструктивно виходити зі стресових ситуацій, ефективно розв'язувати професійні та життєві проблеми, бути соціально адаптованим без сформованих навичок саморегуляції. Оволодіння прийомами саморегуляції дасть змогу педагогу запобігти професійній деформації та емоційному виснаженню. Об'єкт дослідження — професійна спрямованість особистості педагога. Предмет дослідження – особливості емоційної саморегуляції педагогів з різним типом професійної спрямованості. Мета дослідження: визначити, як тип професійної (педагогічної) спрямованості впливає на особистісну сферу учителів початкових класів.
