Старослов’янізми у творі «Синій зошит. Аркуші днів світящих» Мирослава Дочинця

Abstract

У статті досліджено старослов’янізми, що виділяються за фонетичними й словотвірними ознаками, в книзі «Синій зошит. Аркуші днів світящих» Мирослава Дочинця як джерело стилістичного забарвлення та розширення експресивно-виражальних можливостей компонентів тексту. Проблематика й мова творів Мирослава Дочинця, сучасного західноукраїнського письменника, зацікавлюють філологів своєрідністю та виразною індивідуальністю, де через слово зберігається історична пам’ять народу, мовно-культурні особливості нації. У творі «Синій зошит» виявлено старослов’янізми, які й досі зберігають південнослов’янські риси, найголовніші з них – це фонетичні й словотвірні. Використання старослов’янізмів, переважно абстрактних назв, в аналізованому творі додає прадавнього, а отже, мудрого й величного в потрактуванні простих, але таких важливих істин. Виокремлена лексика біблійного змісту з префіксами все- (всевидящий, Всевишній, вселюдний, вселюдський, всеочищаючий, всепоглинаючий), пре-, при- (пречистий, Пречиста, предивний, прилюбний, прилюбна, прилюбне, суфікса -тель (Вчитель (Бог, Ісус), навчитель, спасителі, цілитель) є теж яскравою стилістичною рисою досліджуваного твору, що надає урочистості й духовної настанови, прославляючи любов до Бога й людини. Назви осіб, створені за старослов’янськими моделями із суфіксами -иц-, -ниц- (вдовиця, облюблениця, родильниця, супружниця), виконують особливу стилістичну функцію, надаючи розповіді урочисто піднесеного звучання, засвідчують шановне ставлення до жінки. Старослов’янізми чи слова, утворені за зразком старослов’янської мови, засвідчують процес переходу лексики з пасивного стану в активний, слугують стилістичним засобом надання розповіді особливого божественного, а отже, переконливого й настановного звучання, урочистості, мудрого й величного в потрактуванні простих, але важливих для людини істин.

In the article the Old Slavonic units, which are distinguished by phonetic and word-forming features, in the book “Blue Notebook. Sheets of Shining Days” by Myroslav Dochynets, as a source of stylistic coloring and expansion of evocative and expressive possibilities of text components are researched. The problems and language of the works by Myroslav Dochynets, a modern Transcarpathian Ukrainian writer, interest philologists in their originality and expressive individuality, where the historical memory of the people and the linguistic and cultural peculiarities of the nation are preserved through words. The work “Blue Notebook” reveals Old Slavonic units, which still retain the South Slavonic features, the most important of which are phonetic and word-forming ones. The use of Old Slavonic units, mostly abstract names, in the analyzed work add an ancient, and therefore wise and majestic in the interpretation of simple but such important truths. Selected vocabulary of biblical content with the prefixes все- (всевидящий, Всевишній, вселюдний, вселюдський, всеочищаючий, всепоглинаючий), пре-, при- (пречистий, Пречиста, предивний, прилюбний, прилюбна, прилюбне, суфікса -тель (Вчитель (Бог, Ісус), навчитель, спасителі, цілитель) is also a bright stylistic feature of the researched work, which provides solemnity and spiritual guidance, glorifying the love of God and man. The names of persons, created according to the Old Slavonic models with the suffixes -иц-, -ниц- (вдовиця, облюблениця, родильниця, супружниця), perform a special stylistic function, giving the stories a solemn and sublime meaning, testifying to the respect for women. Thus, Old Slavonic units or words, modeled on the Old Slavonic language model, testify to the process of vocabulary transition from passive to active, serve as a stylistic means of giving the story a special divine, and therefore convincing and instructive meaning, solemnity, wise and majestic in the interpretation of simple, but important human truths.