Орнітонім лелека в сучасному українському діалектному мовленні

Abstract

У статті досліджено особливості вживання та просторове поширення орнітоніма лелека та його діалектних варіантів на матеріалах текстів говіркового мовлення та лексикографічних праць. Аналіз засвідчив наявність ареальних кореляцій, коли територія побутування фраземи та її компонента збігається повністю або частково. Окрім численних варіантів загальновідомого фразеологізму лелека приніс як відповідь на дитяче запитання «Звідки мене взяли?», спостережено, що сталі мовні вислови з досліджуваним компонентом є не тільки у складі текстів про традиційні народні обряди, а й можуть образно характеризувати зовнішній вигляд людини, її поведінку, психологічні стани.

During recent years vocabulary and phraseology became a source for many researchers in Ukrainian dialectology. The completeness of information about phrazeological units and their components allows an objective definition not only of Ukrainian dialects‟ peculiarities, but also of mentality, culture of dialect speakers. Aim of the article – to research peculiarities of using and are of dissemination of ornithonym лелека (leleka) in texts of dialect connected speech and as a part of fixed word-combinations. Lexicographical works confirm the extremely rich fund of fixed word-combinations, active variation of phrasems in areal projection, and they allow the researching of phrazeological components as a part of fixed word-combinations and out of them. It is defined that ornithonym лелека (leleka) has many dialectal variants, and in а phraseological units, only in the southeastern dialect such variants as лелек (lelek), журавель (zhuravel‟) and аїст (ayist) are used, in eastern sub-dialects of northern dialect – чорногуз (chornohuz), in the majority of the south-western dialects – бузьок (buz‟ok), бузько (buz‟ko), and in Volyn dialects – боцюн (botsiun). In addition to numerous variants of the well-known phraseologism, the лелека приніс has brought in the answer to the children‟s question «Where I was taken from?», it is observed that the fixed language expressions with the researched component are not only in the texts about traditional folk rituals, but they can also figuratively characterize the appearance of a person, his behavior, psychological conditions. The previous analysis proves the idea about presence of space correlation, with involving of more empirical base of Ukrainian dialectology the areal description can be refined and supplemented.