Фразеологічні засоби вираження оцінки та розуміння процесів запам’ятовування

Abstract

Українська фразеологія як наука має ґрунтовні напрацювання і здобутки, що підтверджено чималою кількістю робіт, присвячених проблемам творення, етимології, семантики, варіативності та поширення фразем, які функціонують у народному мовленні. Актуальність обраної теми дослідження, зокрема необхідність аналізу семантичних рядів на позначення процесів пам’яті загалом і запам’ятовування зокрема, пов’язана з потребою вивчення можливостей номінації розумової діяльності людини й пов’язаних із цим емоцій, актуалізованих у складі фразеологічних одиниць сучасного українського літературного та говіркового мовлення. Одними з найбільш інформативних фразеосемантичних полів є «Розумові здібності людини», «Мислення» і «Мовлення», оскільки людина від найдавніших часів постійно пізнавала себе і продовжує досліджувати й аналізувати свої здатності, можливості. У статті за допомогою семантичного та психолінгвістичного аналізу схарактеризовано можливості фразеологізмів у реалізації розуміння носіїв говірок процесів пам’яті людини, їхні особливості; зокрема визначено основи образності та метафоричності значень фразеологізмів на позначення таких процесів пам’яті: ‘пам’ятати’ (як довготривалий процес), ‘запам’ятати’, ‘запам’ятовувати’, ‘надовго запам’ятати’, ‘дуже добре пам’ятати’, ‘змусити запам’ятати’, їх територіальне представлення. Матеріалом слугували фразеологічні словники українських говірок та опубліковані тексти зв’язного діалектного мовлення з різних територій України, а також записи авторки з території подільських і суміжних говірок. В аналізованих виразах смисловим центром є сприймання процесу довготривалої пам’яті як дій фізичної роботи (держати, тримати). Спостережено лексикографічне і психолінгвістичне відображення розуміння людини того, що для запам’ятовування потрібно докласти чималих зусиль, напружити мозкову діяльність та ін. Вербальна комунікація підтверджує уявлення мовців про місце зберігання здобутої інформації (довго чи недовго) у голові, тому і наративи, і лексикографічні праці фіксують фразеологізми з образним конкретизатором голова. Компонентами аналізованих фразеологізмів семантичних рядів є іменники розум, тямка, сама, дієслова зарубати, вдовбати, вбити, запечатати, тримати, втовкти та ін.

The topicality of the chosen research topic, in particular, the need to analyze semantic series to indicate the processes of memory in general and memorization in particular, is connected with the need to study the possibilities of nomination of human mental activity and related emotions, actualized in the composition of phraseological units of modern Ukrainian literary and dialect language. In the article, with the help of semantic and psycholinguistic analyses, the possibilities of phraseological unit in the implementation of the understanding of human memory processes, their features by dialect speakers have characterized; in particular, the bases of figurativeness and metaphorical meaning of phraseological units for the following memory processes have been determined: «пам’ятати» (as a long-term process), «запам’ятати», «запам’ятовувати», «надовго запам’ятати», «дуже добре пам’ятати», «змусити запам’ятати», their territorial presentation. Phraseological dictionaries of Ukrainian idioms and published texts of connected dialect speech from various territories of Ukraine, as well as the author's records from the territory of Podillia and neighboring dialects served as a material for the research. In the analyzed expressions, the semantic center is the perception of the process of long-term memory as the actions of physical work (держати, тримати). The lexicographic and psycholinguistic reflection of a person's understanding of the fact that it is necessary to make considerable efforts to memorize, to strain brain activity, etc., was defined. Verbal communication confirms the speakers' idea of the place of storage of acquired information (long or short-term) is in the head, therefore both narratives and lexicographic works record phraseological units with the figurative concretizer голова. The components of the analyzed phraseological units of the semantic series are the nouns розум, тямка, сама, the verbs зарубати, вдовбати, вбити, запечатати, тримати, втовкти, etc.