Abstract:
З відновленням УНР, запроваджена своєрідна традиція національних свят на початку березня 1917 р. Набуває чимраз яскравіших обрисів.Постать українського Кобзаря стає невід’ємним атрибутом, символом національного відродження. На початку 1919 р. із-за складної військово-політичної ситуації в столиці, керівництво Директорії, частина культурно-освітніх діячів змушені були покинути її. Багато громадсько-політичних діячів прибуло у м. Кам’янець-Подільський, серед них варто відзначити М. Грушевського, Д. Дорошенка, С. Русову, Н. Григоріїва
(Григорієв Наш) та інші [1, с. 1-2; 2, с. 254-261]. Зважаючи на піднесення культурно-освітнього життя в краї, де функціонував український університет, національний хор, «Просвіта» тощо відбулося якісно інше відзначення шевченківських роковин ніж у попередні роки.
