Аннотации:
У сучасних умовах розвитку суспільства проблема міжособистісної взаємодії набуває особливої значущості, оскільки саме у процесі спілкування і взаємодії формуються соціальні навички особистості, її цінності, поведінкові стратегії та способи реагування на складні життєві ситуації. Особливу увагу науковців привертає підлітковий і юнацький вік, зокрема старший шкільний період, який характеризується інтенсивними психічними й соціальними змінами, становленням самосвідомості, формуванням системи міжособистісних відносин. Мета роботи – теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити особливості міжособистісних конфліктів у старшокласників залежно від рівня їх тривожності.
