На сучасному етапі розвитку фразеології на особливу увагу заслуговує вивчення питання про просторове поширення та особливості вживання фразеологізму і власне його компонентів. Актуальними стали комплексні дослідження, у яких поєднано структурно-значеннєвий аналіз фразеологічних одиниць, ураховано їх семантичну організацію, контекстуальні можливості з огляду на те, що витворення фразеологічних одиниць – це живий і здебільшого загадковий процес, тісно пов’язаний з людським життям. Дослідження про фразеологізми та особливо їх компоненти забезпечують об’єктивне визначення не тільки особливостей українських діалектів, їх мобільність, а й нарізність побутування лексем і фразем як виразників ментальності етносу. У статті проаналізовано структурно- семантичну характеристику та національно-культурну специфіку фразеологічних одиниць та їх лексичний склад; описано діалектний складник слів, які усталилися в структурі фраземи або поширенні й за її межами; з’ясовано метафоричні основи внутрішніх форм з орієнтацією на усталені національно-культурні еталони в певному мовному соціумі.
At the present stage of phraseology studying exploring the spatial distribution and characteristics of proper usage of phraseological component deserves special attention. Complex researches in which structural and semantic analysis of phraseological units is combined, became very topical, their semantic organization, contextual opportunities are taken into account in view of the fact that creation of idioms – is a lifelike and mostly mysterious process, closely linked to human’s life. The main directions in studying of structural and semantic characteristics and national-cultural specificity of phraseological units, according modern linguistic works, is to study the dialect constituent of components, which set up in the structure of phraseological unit or widespread outside of it; studying of metaphorical basis of inside forms; ethno-linguistic descriptions with a focus on established national standards in the specific cultural linguistic society. Materials of the article show that researching of actual problems of spatial existence of phraseological unit and its components (on the basis of narratives, dictionaries, folklore and ethnological monuments) allow to display the areas where the usage and understanding of words coincide with its functions in phraseological unit or just one of many meaning of common words became the format or of the phraseological unit. The lexical units, which went out of active use and become unknown to dialect speakers are defined, but they can become the component of phraseological unit. On the material of modern dialect speech, graphically realized through accurate transcription, the significant phonetic variations, the phenomenon of reduction to one word, the examples of informer’s comments are specified, when, in their opinion, the information, status, emotions and so on should be more accurately conveyed. The preliminary analysis confirms the presence of spatial correlations with involving of bigger empirical basis of Ukrainian dialectology, the areal description may be amended and supplemented.