Abstract:
Вживання фразеологічних одиниць у текстах зв’язного живого мовлення доводить, що фразеологізм — це особлива одиниця, лінгвістичний феномен, який у різних контекстуальних ситуаціях може характеризуватися різною актуалізацією смислового та емотивного плану вираження. Вивчення сучасної фраземіки усного територіального мовлення уможливлює поглиблення лексикологічних і фразеологічних досліджень української мови, пізнання мовленнєво-мисленнєвих процесів людини, її духовної сутності, сприйняття навколишньої о світу та усвідомлення свого місця в ньому. Для українських дослідників залишається маловивченою діалектна фраземіка окремих ареалів, хоч визначено її сутність та місце в системі мови, критерії виділення.
