Аннотации:
Фразеологія нашої мови збагачується і вдосконалюється, вбираючи в себе безцінні скарби всього того, що зберігає у своїй пам’яті український народ. Дослідження останніх десятиліть про джерела фразеологізмів, їх семантику, лексичний склад (В.М. Мокієнка, Л.Г. Скрипник, В.Д. Ужченка, М.Ф. Алефіренка, Є.Д. Чак, Ф.П. Медведєва, М.Т. Демського, А.О. Івченка, Ю.Ф. Прадіда та ін.) створили міцну теоретичну базу для ґрунтовного вивчення особливостей деривації стійких мовних одиниць. В українській мові постійно виникають нові стійкі сполучення слів. Першими спробами систематизувати матеріал про основні шляхи творення фразем діалектного мовлення, види дериваційних баз стали праці М.Т. Демського та В.І. Лавера.