У статті досліджено особливості вживання та просторове поширення фразеологізмів на позначення понять голодний, голодувати за матеріалами сучасних словників діалектного мовлення. Визначено, що стан і відчуття людини є об‘єктом фразеологізації через коди-соматизми, вияв більшої чи меншої міри ознаки. Фразеологізми з діалектними компонентами кодують загальні уявлення людини та її здатність щось характеризувати чи оцінювати. На певних територіях визначаємо специфіку метафоричних перенесень, акценти на різній шкалі вияву ознаки. Лексикографічні праці з говіркового мовлення уможливлюють вивчення локально-діалектних особливостей фразеологізмів та їх компонентів, зокрема в часі та просторі. Сталі вирази на позначення понять голодний, голодувати вирізняються образністю та емоційністю, антропоморфними ознаками, що виявляються через соматизми, номінації предметів побуту, елементів оселі тощо. Поданий аналіз прикладів уживання фразеологічних одиниць лише попередній, проте він засвідчує, що в живому мовленні носіїв говірок виявляються якнайширші функціональні можливості фразем і як виразників станів та почуттів людини, і як реалізаторів комунікативного потенціалу.
The article explores the peculiarities of the use and the spatial spreading of phraseological to denote the concepts of hungry, to starve on the material of modern vocabulary of dialect speech. It is determined that the condition and feeling of a person are subject of phraseologization through codes of somatism, manifestation of a greater or lesser degree of a feature. Phraseologisms with dialectic components encode a person's general conceptions and their ability to characterize or evaluate something. In certain territories, we determine the specificity of metaphorical figurativeness, the emphasis on a different scale of feature expression. The lexicographic works on dialect language make it possible to study the locally dialect features of phraseologisms and their components, in particular in time and space. Fixed expressions for denoting the concepts hungry, to starve differ by figurativeness and emotiveness, anthropomorphic features, manifested through somatism, nominations of household items, elements of the house and the like. The given analysis of examples of phraseological units applying is only preliminary, but it testifies that in a live speech of the native speakers, the greatest functional possibilities of phrases are revealed both as expressors of states and feelings of the person, and as realizers of communicative potential.