Пізнання дійсності завдяки абстрактному мисленню людини може вербалізуватися у фразеологічних одиницях, які вирізняються особливими характеристиками: різноманіття значеннєвих мотивацій, образність, єдність форми і змісту, варіативність та інших. У діалектному мовленні фразеологізми функціонують у конкретному тексті та щоразу набувають іншої актуальності, акцентуючи увагу на смислових відтінках; більшість фразеологізмів, які мають імена-зооніми, побудовані за структурою порівняння. У статті досліджено особливості вживання та просторове поширення фразеологічних одиниць із компонентами півень, когут на матеріалі діалектних словників української мови, записів польових експедицій. Рівень близькості співжиття людини і домашніх тварин, їхні ознаки і поведінка, територіальні особливості господарювання (особливо територія поширення тварин) впливають на частотність вживання назв у складі фразем та варіації їх конотативного значення. Визначено, що в говірковому мовленні, антропологічному за характеристиками, мовець є виразником етнічної свідомості, колективних знань, а індивідуальність може реалізуватися засобами фразеології зі спектром відчуттів, експресії, емоцій, особистого досвіду, ставлення до чогось або когось тощо. Фразеологічні одиниці з орнітонімом півень (когут) деталізують, уточнюють семантичні відтінки чи акценти повідомлення, характеризують людину, економічно і точно передають інформацію крізь призму емоцій, концентрують головну думку. У свідомості реципієнтів існує певна шкала вияву ознаки, яка залежить від оцінки – негативної або позитивної. Завдяки фразеологізмам мовці можуть вербалізувати спектр відчуттів, експресії, емоцій, ставлення до чогось або когось тощо. Досліджено, що використання орнітоніма півень (когут) як компонента фраземи вмотивоване народним стереотипним уявленням про цього птаха. Орнітонім разом з іншими компонентами формує цілісність, яка, переосмислюючись, створює наочно-чуттєве уявлення про зовнішність людини, її розумові здібності, риси характеру; поведінку; вчинки (битися, підпалити). Зафіксовано також мовне вираження розуміння людьми моделі часу як поступального і водночас циклічного процесу через фразеологізми на позначення понять «рано», «дуже рано», «пізно», «дуже пізно» та інших.
Perception of reality through abstract thinking of a person can be verbalized in phraseological units that have special characteristics: a variety of meaningful motivations, figurativeness, unity of form and content, variability, etc. In dialectal speech, phraseologisms function in a specific text and each time they acquire a different relevance, focusing on semantic nuances; most phraseologisms, having zoonym names, are constructed by comparison structure. In the article the peculiarities of usage and spatial distribution of phraseological units with components of piven, kohut (rooster) on material of dialect dictionaries of Ukrainian language, records of field expeditions are researched. The level of closeness of co-existence of humans and pets, their characteristics and behavior, territorial features of management (especially the area of animals spreading) affect the frequency of names usage in the phrases and variations of their connotative meaning. It is determined that in dialectal speech, anthropological by characteristics, the speaker is an expresser of ethnic consciousness, collective knowledge, and individuality can be realized by means of phraseology with a spectrum of feelings, expression, emotions, personal experience, attitude towards something or someone, etc. Phraseological units with ornithonym piven (kohut) detail, refine semantic nuances or accents of message, characterize a person, economically and accurately convey information through the prism of emotions, concentrate the main thought. In the perception of the recipients, there is a certain scale of expression of the feature, which still depends on the evaluation – negative or positive. Through phraseologisms, speakers can verbalize a range of feelings, expressions, emotions, attitudes toward something or someone, etc. It has been researched that the use of the ornithonym piven (kohut) as a component of the phrase is motivated by the people’s stereotypical imagination about this particular bird. The ornithonym, together with other components, forms a single integrity, which, after reconsidering, creates visual and sensual perception of the human’s appearance, mental abilities, and character features; behavior; actions (to fight, to set fire). There is also a linguistic expression of people’s understanding of the time model as a progressive and at the same time cyclical process through phraseologisms to refer to the concepts of “early”, “very early”, “late”, “very late” and others.
