Особливості діагностики мовлення і артикуляційної моторики у дітей з дизартрією

Abstract

Дизартрія як мовленнєве порушення все частіше зустрічається у дітей на сучасному етапі розвитку суспільства. Цих дітей багато і в закладах дошкільної, і в закладах шкільної освіти. Це пов’язано з умовами сучасної екології а також з багатьма проблемами, з якими зустрічається сучасна жінка. Емансипація на даний момент має як свої позитивні, так і негативні сторони. Жінка, яка важко працює, практично більше підлягає різноманітним шкідливим впливам, що послаблюють як її родову активність, так і стан здоров’я. І хоч медицина в свою чергу працює над охороною праці та здоров’я молодих жінок, але уникнути виникнення таких проблем поки що не вдається. Тому з року в рік кількість дітей з різними порушеннями розвитку, в тому числі з таким відхиленнями, як дизартрія, зростає. При аналізі структури мовленнєвих порушень важливо звертати увагу не лише на мовленнєві симптоми, але й враховувати причини, що обумовлюють їх: виділяти провідне порушення, комплекс вторинних симптомів, враховувати взаємозв’язки між окремими симптомами різного рівня, а також механізми, що лежать в основі виникнення та протікання порушень. Мета дослідження: вивчити особливості розвитку мовлення і моторики у дизартриків дошкільного віку та зробити класифікацію цих порушень у залежності від особливостей недорозвитку у них вимовної сторони мовлення і порушень рухливості органів артикуляції.