Актуальність обраної теми дослідження, зокрема необхідність аналізу семантичних рядів на позначення процесів пригадування, передусім пов’язана з потребою вивчення можливостей номінації пам’яті людини та пов’язаних із цим емоцій, актуалізованих у складі фразеологічних одиниць сучасного українського говіркового мовлення. У статті за допомогою семантичного та психолінгвістичного аналізів схарактеризовано можливості фразеологізмів у реалізації розуміння носіїв говірок процесів пам’яті людини, їх реальності та образності; зокрема визначено основи образності та метафоричності значень фразеологізмів на позначення процесів пригадування ‘пригадати’, ‘незмога пригадати’, ‘раптово пригадати’, а також ‘пам’ятати’, їх територіальне поширення. Матеріалом слугували фразеологічні словники українських говірок та опубліковані тексти зв’язного діалектного мовлення з різних територій України, а також записи автора з території подільських і суміжних говірок. В аналізованих висловах смисловий центр – у сприйманні процесу довготривалого пригадування як монотонних, повторюваних і тривалих дій фізичної роботи: перебирати, довбати, гребати. Спостережено лексикографічне і психолінгвістичне відображення розуміння людини того, що для пригадування потрібно докласти чималих зусиль, напружити мозкову діяльність та ін. Вербальна комунікація підтверджує уявлення мовців про місце зберігання здобутої інформації (давно чи недавно) у голові, тому і наративи, і лексикографічні праці фіксують фразеологізми з образним конкретизатором голова. Частовживаними компонентами семантичних рядів аналізованих фразеологізмів є іменники розум, мисль, тямка, дієслова крутиться, вертиться, колотиться (на позначення незмоги пригадати), стукнуло, прийшло, дійшло (на позначення раптового пригадування).
In Ukrainian dialectology of the late 20th ‒ early 21st centuries an increased attention to recording and analyzing of phrases of folk speech as a valuable and informative source for linguistics and other related fields is observed. Nevertheless, recording and describing the semantics, structure, dialectology of phraseological units from all areas of the Ukrainian language remains an important and urgent task of linguists given the existence of a large number of linguistic and extralinguistic factors that can affect the phraseology of the ethnos. It is in phraseology that human existence is reflected through the prism of the national structure of thinking, and therefore analyzing phraseology in terms of their internal forms, we can define features of reflection in the idiomatics of ethnocultural priorities, customs, hidden psychological and moral attitudes of the cultural community. The purpose of the article is to identify and characterize the possibilities of phraseological units in realization of understanding of dialect speakers of the processes of human memory, their reality and metaphoricity; task ‒ is to determine the basics of imagery and metaphoricity of meanings of phraseological units to denote the processes of recollection. The common to all mankind ability to carry out the processes of mental activity ‒ memorization, recollection, etc. – has its own specifics of verbal expression in different dialects of the Ukrainian language both at the level of vocabulary and at the level of phraseology. It is determined that when in the need to recall something, a person makes an effort to overcome certain internal difficulties, so the tension of will and thinking are conveyed by the verbs rotates, swings, beats. It is noteworthy that the human language consciousness focuses on the connection of memory processes with somatism head, and therefore a mandatory component of the analyzed phraseological units of this semantic series are the lexemes head, mind, thought. Speakers try to find an analogy between the abstract intellectual and physical spheres, which visualize images. In modern dialect texts we find phraseological units in different contextual situations with shades of semantic and emotional plan of expression.
