Abstract:
У молодшому шкільному віці конфліктні ситуації виконують соціалізуючу функцію у формуванні особистості. Вони є формою зовнішньої протидії – зіткнення думок, оцінок, інтересів тощо,– і завдяки рефлексії можуть породжувати внутрішні суперечності, сумніви, боротьбу мотивів дитини. Досвід взаємин і поведінки молодших школярів у вирішенні конфліктних ситуацій необхідно формувати вже на ранніх стадіях навчання в початковій школі. Саме в молодшому шкільному віці діти починають активно опановувати способи розв’язання конфліктних ситуацій в різних сферах життєдіяльності. У молодшому шкільному віці конфліктні ситуації виконують соціалізуючу функцію у формуванні особистості. Вони є формою зовнішньої протидії – зіткнення думок, оцінок, інтересів тощо,– і завдяки рефлексії можуть породжувати внутрішні суперечності, сумніви, боротьбу мотивів дитини. Конфліктні ситуації не завжди переростають в конфлікт, що залежить від численних причин. Дитина молодшого шкільного віку по-різному реагує на ту чи іншу конфліктну ситуацію, бо її поведінка характеризується особливостями, зокрема індивідуально-психологічними характеристиками та психосоціальними чинниками. Об’єкт дослідження — соціальна взаємодія в системі «учень-учень» та «учень-вчитель». Предмет дослідження — психологічні умови формування навичок конструктивної поведінки в конфлікті в молодшому шкільному віці. Мета дослідження — теоретично обґрунтувати й емпірично визначити психологічні умови формування навичок конструктивної поведінки в молодшому шкільному віці.
