dc.description.abstract |
Проблема подолання тяжких мовленнєвих порушень у дітей та вибір оптимальних шляхів їх діагностики та корекції є актуальною у логопедії і набуває великого значення в умовах безперервного удосконалення змісту корекційного навчання у системі освіти. У спеціальній педагогіці, зокрема у логопедії, досягнуто значних зрушень на шляху до створення корекційних програм, методик, навчально-методичних, практичних посібників та впровадження їх у практику для забезпечення ефективності та результативності навчально-виховного процесу молодших школярів. Досвід практичної логопедичної роботи також показує, що засвоєння та використання словника ознак предметів є певною складністю для цих дітей, оскільки цей процес ґрунтується на розгорнутих уявленнях про навколишнє середовище, про стереотипні класи об’єктів, про типові набори ознак, він пов’язаний зі здійсненням психічних процесів і операцій (порівняння, співставлення, розрізнення, узагальнення, класифікування тощо), що становить об’єктивну складність для дітей цієї нозології з огляду на особливості їх мовленнєвого та психічного розвитку. Метою дослідження є з’ясувати сутність та особливості діагностики розвитку описової лексики у молодших школярів з тяжкими порушеннями мовлення. |
uk_UA |