Використання ночних методів у процесі навчання дітей з порушеннями слуху

Abstract

У сучасних умовах розвитку освіти в Україні особливого значення набуває проблема підвищення ефективності навчання і виховання дітей з особливими освітніми потребами з урахуванням їхніх потреб, можливостей та здібностей для вирішення питань соціальної адаптації різних категорій дітей з особливими освітніми потребами, в тому числі, й дітей з порушеннями слуху, у суспільстві. Особлива увага педагогів звертається на принципи навчання цієї категорії дітей з особливими освітніми потребами, зокрема, на принцип наочності. В навчанні дітей з порушеннями слуху використовуються спеціальні види наочності і способи подачі матеріалу. Наочність сприяє розвитку абстрактного мислення та придбанню міцних знань, реалізує зв'язок теорії з практикою, формує пізнавальний інтерес. Наочні посібники наближують процес пізнання до уявлення реальних предметів в суспільних чи природних умовах, формують на основі відчуттів і сприймань чуттєві образи, які допомагають зрозуміти дитині ті чи інші ситуації. Їх використання повинне направляти на процес створення образа, тому важливо врахувати характер наочних посібників,їх підбір та динаміку пред'явлення їх на занятті. Використання наочності на заняттях має велике значення для підвищення якості засвоєння дітьми з порушеннями слуху інформації, розвитку пізнавально-психічних процесів. Мета дослідження - розробити та апробувати комплекс занять з розвитку мови та мовлення із використанням наочності для учнів 1 класу закладу загальної середньої освіти для дітей з порушеннями слуху.