Особливості розвитку навичок комунікації у осіб з інтелектуальними порушеннями помірного та тяжкого ступеня

Abstract

Підвищення ефективності навчальної та корекційно-виховної роботи з особами з порушеннями розумового розвитку помірного та тяжкого ступеня можливе лише за умови організації індивідуального підходу до кожного такого вихованця, врахування його особистісного розвитку, психофізичних порушень як первинних, що обумовили складне відхилення, так і вторинних, які виникли на базі основного порушення. Численні дослідження в галузі спеціальної освіти підтвердили той факт, що правильно організовані корекційно-розвивальна та навчальна робота з особами з розумовими порушеннями помірного та тяжкого ступеня дає свій позитивний ефект і призводить до їхньої часткової адаптації до життя у суспільному середовищі. На сучасному етапі таких наукових напрацювань є недостатньо. Тому ми прагнули провести дослідження, яке б хоча б частково могло компенсувати такий недолік уваги до цієї категорії осіб з розумовими порушеннями помірного та тяжкого ступеня і визначити групи за степінню розвитку у них навичок комунікації. Об’єкт дослідження – навички комунікації осіб з розумовими порушеннями помірного та тяжкого ступеня. Предметом дослідження виступає вербальне і невербальне спілкування осіб з розумовими порушеннями. Мета дипломної роботи – на основі вивчення дітей з розумовими порушеннями помірного та тяжкого ступеня залежно від розвитку у них навичок комунікації визначити групи і вказати на деякі шляхи їхнього формування.