Особливості розвитку довготривалої пам’яті молодших школярів з інтелектуальними порушеннями

Abstract

Сучасна освітня система є гуманістично спрямованою, а особистісно-орієнтована педагогіка є основною умовою ефективності навчально-виховного процесу сучасного закладу загальної середньої освіти. Гуманістична орієнтація передбачає опір на вікові та індивідуальні можливості учнів. Особливої актуальності врахування специфіки психофізичного розвитку набуває навчання дітей з інтелектуальними порушеннями. Оптимізація розвивальної роботи серед дітей з інтелектуальними порушеннями – одне з основних завдань, що намагаються вирішити корекційні педагоги та психологи, які працюють з ними. Розвиток пізнавальних процесів дітей з психофізичними порушеннями є важливою умовою корекційного навчання. Дитина з інтелектуальними порушеннями характеризується загальним недорозвитком розумових здібностей, що природно формуються у неї з великими затримками. Суспільство ж повинно подбати, щоб така дитина виросла і вступила у доросле життя без особливих проблем. Для цього потрібно детально дослідити питання формування пізнавальних процесів у дітей з порушеннями інтелекту. Мета дослідження – вивчити особливості розвитку довготривалої пам’яті дітей з інтелектуальними порушеннями молодшого шкільного віку.