Педагогічна спадщина Наталії Федорівни Засенко

Abstract

Однією із категорій дітей з особливими освітніми потребами, яким притаманний своєрідний процес розвитку, є діти із порушеннями слуху. Тому на сучасному етапі розвитку спеціальної освіти в Україні постає потреба в суттєвому оновленні змісту і методичного забезпечення фахівців-сурдопедагогів до роботи в нових умовах та поставлені високі вимоги до якості підготовки вчителів-дефектологів (сурдопедагогів). Спеціальна вища освіта має підготувати педагога до роботи в нових умовах, ґрунтуючись при цьому на ретельному вивченні вітчизняного досвіду. Особливий інтерес викликає творче усвідомлення та запровадження в науковий обіг кращих здобутків української сурдопедагогіки. Успіху в цьому процесі сприяє можливість включення до наукового обігу забутих імен вітчизняних педагогів-дефектологів, творчий спадок яких містить теоретичні та методичні рекомендації щодо підготовки майбутніх дефектологів; розроблені ними методики роботи в галузі спеціальної освіти дозволять оновити історію дефектології та методику навчання і виховання дітей з особливими освітніми потребами. Дослідження постаті Наталії Федорівни Засенко зумовлене необхідністю вивчення її суджень та міркувань щодо покращення навчально-методичного забезпечення у процесі підготовки дефектологічних кадрів, оцінки її фундаментальних праць, реалізації принципу свідомості в процесі вивчення природничого матеріалу нечуючими учнями. Зауважене обґрунтовує значущість дослідження педагогічної спадщини видатної вченої, з’ясування її вкладу у розбудову вітчизняної науки й практики, визначення впливу її ідей на подальший розвиток сурдопедагогічної науки в Україні. Мета дослідження полягає у здійсненні комплексного історико-педагогічного дослідження та визначення можливості впровадження в практику сучасної системи спеціальної освіти педагогічної спадщини Наталії Федорівни Засенко.