Abstract:
Проблема інтеграції навчального матеріалу як засобу формування комунікативної компетентності учнів молодших класів в початковій школі важлива і сучасна як для теорії, так і для практики. У кожному навчальному предметі є свій набір конкретних способів діяльності, передбачених в одних випадках програмами, в інших, – завданнями в підручнику. Але за цими конкретними способами діяльності криються вміння узагальненого характеру – міжпредметні, предметноузагальнені, які, в свою чергу, підрозділяються на практичні та інтелектуальні. До числа міжпредметних умінь відносяться аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, класифікація, виділення суттєвого. Збагачення мовлення школярів лексичними та граматичними засобами проводиться систематично й цілеспрямовано на кожному уроці під час засвоєння всіх розділів шкільної програми. Здійснюється така робота не лише з метою сформувати точне, виразне мовлення, але головним чином виховати в школярів потребу вибирати найбільш доцільні для кожного конкретного випадку мовні засоби, бо різні умови й цілі спілкування вимагають різноманітних засобів мовленнєвого вираження. Актуальність теми дослідження зумовлена не тільки суто педагогічною, а й соціальною потребою в удосконаленні навчання української мови в школі з метою формування в учнів мовленнєвих умінь і навичок, достатніх для сучасних суспільних потреб. Для ефективного формування мовленнєвих умінь і навичок школярів необхідним є належне знання української мови, зокрема її виражальних засобів. Мета дослідження – аналіз інтеграції навчального матеріалу як засобу формування комунікативної компетентності учнів молодших класів.
