Особливості діагностики мовленнєвої готовності дітей із загальним недорозвитком мовлення до навчання у школі

Abstract

Мовленнєва готовність до школи − один із важливих аспектів, з погляду, яке значення має мовлення у засвоєнні знань і інтелектуальному розвитку дитини. Ця проблема набирає більшу актуальність при підготовці до школи дітей з порушеннями мовлення. Відхилення у мовленнєвому розвитку є структурою більш складного симптомокомплексу, що негативно впливає на засвоєння шкільної програми, формування особистості дитини, процес її соціальної адаптації. Сучасні наукові дослідження у спеціальній педагогіці, психології, логопедії ще не мають теоретично обґрунтованої і практично цілеспрямованої системи вивчення питання підготовки дітей з порушеннями мовлення до навчання у масовій загальноосвітній школі; мало досліджень про специфіку особливостей мовленнєвого розвитку як одного з основних показників загального розвитку дітей з порушеннями мовлення, відсутні порівняльні дані про можливості компенсації та корекції відхилень дітей із різними мовленнєвими діагнозами одного віку. Детальне вивчення вказаної проблеми необхідне для того, щоб створити сприятливі умови для підготовки дітей з порушеннями мовлення до навчальної діяльності у школі. Це дає підстави стверджувати, що не лише існує потреба у науковому дослідженні процесу підготовки дитини з порушеннями мовлення до навчання у школі, а й створення для цього відповідних дефекту і стану дитини, педагогічних умов (індивідуальний, диференційований підхід, обумовлений об’єктивними діагностичними даними; розробка ефективних методичних підходів до навчання дітей у підготовчих групах та класах (інклюзивних або у спеціальних навчальних закладах). Мета дослідження полягає у визначенні педагогічних та логопедичних методичних засад компенсації недоліків підготовки дітей із загальним недорозвитком мовлення до навчання у школі на основі виявлення особливостей їх мовленнєвого розвитку.