Особливості формування просторової лексики у молодших школярів із затримкою психічного розвитку

Abstract

Формування лексики у дітей із особливими освітніми потребами відбувається із значними труднощами. Ефективність розвитку просторової лексики може бути досягнута за умов забезпечення оптимізації змісту навчання та виховання, розвитку пізнавальної активності школярів, впровадження спеціальної системи корекційно-розвивальних вправ, методів та прийомів, необхідних у роботі із дітьми. Просторові уявлення – це діяльність, що включає в себе визначення величини, форми, місця розташування предметів а також їх переміщення один відносно одного і власного тіла та предметів, які нас оточують. Просторові уявлення грають визначну роль у взаємодії людини з навколишнім середовищем, вб0они є важливою умовою орієнтування людини. Просторова орієнтація включає в себе такі аспекти: відстань, форму, розмір, а також розміщення об’єктів у просторі. Саме високий рівень оволодіння просторовими поняттями має важливе значення для розвитку інших видів діяльності: письма, математики, конструювання, ігрової діяльності, фізичної діяльності та трудової діяльності. Просторова лексика – це запас у словнику дитини прийменників, прислівників, іменників, вказівних займенників, які позначають предмет у просторі а також вміння використовувати їх відповідно до ситуації, вміти правильно пояснити положення предмета чи себе у навколишньому середовищі. Завдання просторової лексики –збільшити запас у словнику дитини прийменників, прислівників, іменників, вказівних займенників, які позначають предмет у просторі а також вміння використовувати їх відповідно до ситуації, вміти правильно пояснити положення предмета чи себе у навколишньому середовищі. Метою дослідження є визначення особливостей формування просторової лексики у дітей із затримкою психічного розвитку.