Дослідження мовлення дошкільників з порушеннями інтелекту

Abstract

Мова виступає важливим засобом спілкування, обміну думками і взаємного розуміння у людському суспільстві і являє собою систему загальноприйнятих знаків та символів, за допомогою яких відбувається кодування і декодування інформації з метою її передачі іншим людям в усній або письмовій формі. Вона охоплює всі сфери діяльності людської спільноти і розвивається за своїми внутрішніми законами. Мова безпосередньо пов’язана з мисленням і служить ‟основою”, базисом, на якому відбувається його розвиток. Структуру будь-якої мови, сутність її специфіки складає її граматична будова. Мовлення – це специфічна людська психічна функція, яка проявляється у користуванні мовою (як в усній, так і в письмовій формі) в процесі спілкування і мислення. Мовлення будується на основі певних мовних норм, які в свою чергу, лише в мовленні розвиваються, удосконалюються під впливом суспільної практики і мислення. Формуючись у суб’єкта по мірі оволодіння ним мовою мовлення проходить декілька етапів розвитку, перетворюючись у розгорнуту систему засобів спілкування і опосередковування різних психічних процесів. Мета роботи: провести дослідження мовлення дітей з інтелектуальними порушеннями дошкільного віку та виділити рівні його сформованості, застосовуючи цифрові показники; визначити ефективність проведення логопедичних занять з використанням сюжетних картинок на формування мовлення в цілому.