Abstract:
Злочинна поведінка є виразом вкрай невідповідного будь-яким нормам прояву людської активності, або такого прояву, який суперечить, зокрема, праву. За умови виникнення такої поведінки найбільш гостро постають проблеми адаптації і дезадаптації у процесі соціалізації й десоціалізації особистості. По суті, девіантна поведінка і є наслідком дезадаптації особистості, її викривленої соціалізації, недостатньої правової культури тощо. В даній роботі розглядається проблема адаптації осіб з девіантною поведінкою (девіанти) до специфічних умов перебування у місцях несвободи. Респонденти, які брали участь у дослідженні, – це особи, які скоїли правопорушення, тому відносяться до групи осіб з делінквентною поведінкою, що є структурним компонентом класифікації девіантної поведінки. Мета роботи – дослідити адаптаційний потенціал осіб з девіантною поведінкою та визначити психологічні чинники, які сприяють успішній адаптації до нових специфічних умов життєдіяльності.