Abstract:
Мовлення є однією з найважливіших психічних функцій людини, яка забезпечує не лише процес комунікації, а й розвиток мислення, пізнавальної діяльності та соціальної взаємодії. У процесі оволодіння мовленням дитина не лише засвоює лексико-граматичну систему рідної мови, а й формує здатність адекватно відображати просторові, часові, логічні та причинно-наслідкові відношення між об’єктами і явищами навколишнього світу. Особливу роль у цьому відіграють прийменники, які виступають важливими елементами граматичної структури мовлення, забезпечуючи зв’язок між словами у реченні та формуючи граматичну правильність висловлювання. Мета роботи – теоретично обґрунтувати й емпірично перевірити ефективність корекційно-розвивальної програми щодо формування правильного вживання прийменників у дітей із ЗНМ ІІІ рівня.
