Аннотации:
Голос грає важливу роль в соціалізації кожної людини зокрема і суспільства в цілому, виконуючи комунікативну і інформативну функцію, а для великої кількості людей (вихователів, вчителів, співаків, ведучих) є знаряддям праці, інструментом, що забезпечує професійну діяльність. Повноцінна діяльність педагогів практично цілком залежить від можливостей і працездатності їх голосового апарату, від сформованості у них вміння правильно і ефективно користуватися ним у професійній діяльності. Голос педагога повинен бути стійким до великих навантажень, досить динамічним по висоті і інтенсивності. Оволодіння цими якостями дозволяє підвищити ефективність процесу навчання, так як, з одного боку, забезпечується більш успішне засвоєння навчального матеріалу учнями та вихованцями, з іншого боку, динамічність голосу сприяє меншій його стомлюваності. На сучасний стан у класифікації голосових порушень, науковці виділяють такі найпоширеніші професійні захворювання: хронічний ларингіт, вузлики голосових складок, трахеїт, крововиливи, фонастенії, хронічні дисфонії голосу. Проте, важливо у педагогів удосконалити наявні знання про важливість профілактичного впливу на голосову систему. Метою роботи: визначити стан голосу та дихання у педагогів та розробити рекомендації щодо профілактики порушень голосу.
