Abstract:
В останній час збільшується кількість дітей, які мають вади мовленнєвої діяльності. Такі діти мають значні труднощі у навчальній діяльності, тому вони направляються на навчання у спеціальні школи, завданням яких є розвинути мовлення і дати загальну освіту. Проте, мовлення – це вища психічна функція, недорозвиток або порушення якої негативно позначається на формуванні інших психічних функцій, зокрема уваги. Психологічні дослідження і педагогічні спостереження показують, що навіть незначні вади мовлення супроводжуються недостатністю уваги, але від сформованості довільної уваги значною мірою залежить здатність дитини до засвоєння нових знань. Тому проблема вивчення особливостей уваги дітей з порушеннями мовлення є актуальною. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально визначити рівень сформованості властивостей уваги дітей з порушеннями мовлення у порівнянні з нормою.
