Аннотации:
Неодмінною умовою для всебічного розвитку дитини, для її успішного навчання є вміння спілкуватися з дорослими і однолітками. Дорослі – оберігають досвід, накопичений людством, знання, уміння, культуру. Передати цей досвід можна не інакше, як за допомогою мовлення. Якщо дитина дошкільного віку добре чує, але говорить мало і нерозбірливо, може виявитись, що у неї загальний недорозвиток мовлення (надалі ЗНМ). Це складний дефект, корекція якого вимагає чималих зусиль. Оскільки діти із ЗНМ не завжди правильно вживають слова, не знають значення слів, що призводить до зниженого активного та пасивного словникового запасу і як наслідок їм важко чітко висловити свої думки, окремі діти усвідомлюючи свій дефект, стають мовчазними, сором’язливими, нерішучими; інші навпаки говорять багато, а їх не розуміють, що призводить до роздратування, нервових зривів, агресії тощо. Мета дослідження – вивчити особливості лексичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення.
