Abstract:
Основними досягненнями, які визначають розвиток психіки дитини в ранньому дитинстві є: оволодіння тілом і мовою, а також розвиток предметної діяльності. Серед особливостей спілкування дитини цього віку можна виділити те, що дитина починає входити в світ соціальних відносин. Це відбувається завдяки зміні форм спілкування з дорослими. У предметної діяльності через спілкування з дорослими створюється основа для засвоєння значень слів і зв’язування їх з образами предметів і явищ. Колишня раніше ефективної форма спілкування з дорослими (показ дій, управління рухами, вираз бажаного за допомогою жестів і міміки) ставати вже недостатньою. Зростаючий інтерес дитини до предметів, їх властивостей і дій з ними спонукає його постійно звертатися до дорослих. Але звернутися до них він може тільки опанувавши мовним спілкуванням. У процесі навчання і соціального виховання дитини незалежно від тієї чи іншої дидактичної або особистісно розвиваючої мети завжди виникає система взаємовпливу між дорослим і дитиною, в основі якої лежить певний рівень взаємосприйняття і побудови відносин, де важливу роль відіграє стиль педагогічного спілкування. Мета дослідження – розробити методи корекційно-попереджувального впливу при порушеннях мови дітей раннього віку.
