Abstract:
На сучасному етапі розвитку суспільства кількість дітей, які мають мовленнєві порушення, збільшилася порівняно з попереднім десятиліттям і має тенденцію до подальшого зростання. Сучасний етап розвитку спеціальної педагогіки та психології характеризується пошуком нових шляхів соціальної адаптації дітей з психічними та фізичними проблемами. Значних успіхів у соціалізації дитини з особливими освітніми потребами може бути досягнуто лише за активної участі в цьому процесі сім’ї, і в першу чергу батьків. Вчені підкреслюють важливу роль родини у процесі корекційно-розвивальному впливу на дошкільників з тяжкими порушеннями мовлення, і вважають що правильна організація сімейного виховання таких дітей є однією з умов створення для них сприятливого середовища. Також дослідники вважають необхідним підвищення психолого-педагогічної культури батьків. Найважливішими передумовами для підвищення ефективності роботи науковці називають формування в батьків мотивованого ставлення до корекційної роботи, підвищення логопедичних знань та активне включення в цей процес. Мета дослідження ‒ на основі аналізу спеціальної психолого-педагогічної літератури визначити теоретичні й методичні основи особливостей організації співпраці логопеда з батьками дітей із тяжкими порушеннями мовлення.
