Abstract:
В цілому опанування дитиною емоційної лексики залежить від розвитку її інтелектуальної, психічної та мовленнєвої сфер. Для того, щоб емоційна лексика в дитини розвивалася на достатньому рівні, важливо коригувати зв’язне мовлення загалом, сформувати процеси узагальнення, порівняння, розрізнення, аналізу та синтезу. Комунікативно-мовленнєва сфера молодших школярів впливає на адаптацію, соціалізацію та поведінку дитини; виражається емоційністю, зацікавленістю, мотивацією, невербальним спілкуванням, тембром голосу, модульованістю, розбірливістю, інтонаційною виразністю мовлення. Вагоме значення у розвитку комунікативно-емоційної сфери має сформованість емоційного інтелекту, тобто впізнавання емоцій, розрізнення та розуміння емоційних станів інших та здатність адекватно виражати власні емоції. Проблема співвідношення емоцій та мовлення недостатньо вивчена як на теорії, та і на практиці. Тому сформованість процесів вираження своїх почуттів вербальними засобами спілкування є актуальним питанням нашого дослідження. Мета дослідження – теоретичне обґрунтування та апробація систему прийомів логопедичної роботи з формування емоційної лексики у молодших школярів з загальним недорозвиненням мовлення.
