Abstract:
Важливим показником розвитку суспільства є гуманне, турботливе і милосердне ставлення до дітей з особливими освітніми потребами, які мають право на повноцінне життя. Найбільш важливим періодом соціалізації є дошкільний та шкільний вік, коли дитина не лише набуває знання, формує власний світогляд, але й отримує навички самоконтролю, взаємодії з колективом, уміння вирішувати складні життєві ситуації. Процес соціалізації триває все життя і відповідає неперервному вихованню. Соціалізація – процес становлення особистості, навчання та засвоєння індивідом цінностей, норм установок, зразків поведінки, властивих певному суспільству, соціальній спільноті, групі. Освіта дітей з особливими освітніми потребами має передбачати включення їх у загальну діяльність разом з іншими дітьми, починаючи вже з дошкільного віку. Стратегічна мета цього процесу – формування нової філософії суспільства, державної політики щодо дітей з особливими освітніми потребами, а саме створення інклюзивного освітнього середовища. Мета дослідження полягає у в науково-теоретичному обґрунтуванні та експериментальному дослідженні процесу соціалізації дітей дошкільного віку з особливими освітніми потребами в умовах дитячого будинку.
