Abstract:
Одним із найтяжчих злочинів в усьому світі є торгівля людьми. Торгівля людьми є не лише сучасною формою рабства, яке порушує права людини, а й тяжкою формою насильства, що спричиняє ризик для її життя та здоров’я. Жодна країна світу не може убезпечити себе від торгівлі людьми, і Україна не є виключенням. Негативна соціально-економічна ситуація, низький рівень правової освіти частини населення, насильство проти жінок та дітей, корупція, політична нестабільність, безпринципність злочинців та зростаючий попит на дешеву або неформальну працю, створюють сприятливі умови для процвітання цього виду злочину. Торгівля людьми здійснюється в різних формах. Вона динамічна, схильна до адаптації та, подібно до інших форм злочинної діяльності, носить постійно змінний характер, метою якого є ухилення від заходів правоохоронних органів щодо протидії цьому злочину. Мета дослідження: з’ясувати особливості роботи працівників соціальної сфери з постраждалими від торгівлі людьми та визначити механізми протидії торгівлі людьми як однієї з глобальних проблем людства.
