Аннотации:
Спілкування є необхідною умовою буття людей, без якого неможливе повноцінне формування не тільки окремих психічних функцій, процесів і властивостей людини, але і особистості в цілому. Саме в молодшому шкільному віці спілкування і взаємодія з оточуючими виходять на перший план. Дослідники єдині у визнанні того величезного значення, що має для молодшого школяра спілкування з ровесниками, оскільки воно знаходиться в центрі його життя, багато в чому визначає всі інші сторони поведінки та діяльності. Проте, як свідчить життєва практика та наукові дослідження, далеко не кожен молодший школяр спроможний ефективно налагодити і підтримувати взаємовідносини з оточуючими його людьми. А це, безумовно, позначається не лише на самопочутті, а й на якості його взаємин з однолітками, батьками та педагогами, на його поведінці, вчинках та особистісному становленні загалом. Труднощі в спілкуванні молодшого школяра є однією зі складних проблем в психології. Проте, недостатньо з’ясовані зовнішні та внутрішні чинники спілкування, а також питання про те, як впливають індивідуально психологічні та особистісні характеристики суб’єкта на розвиток його комунікативних вмінь. Мета дослідження полягає у розкритті психологічних особливостей процесу комунікації, соціально-психологічних факторів розвитку комунікативноїкультури молодших школярів.
