Abstract:
Самогубство (суїцид) – це крайній вияв аутоагресії, свідоме, умисне самопозбавлення життя. Феномен суїцидальної поведінки в загальнопсихологічному аспекті тлумачимо як поведінку людини, спрямовану на її аутодеструкцію. Суїцидальну поведінку в підлітковому середовищі трактуємо як форму відображення загальносуспільних проблем, таких як соціальна дезадаптація, відсутність адекватних поведінкових стеоретипів розв’язання конфліктів, відсутність поведінкових стратегій подолання стресогенних ситуацій, емоційна нестабільність тощо. Актуальність дитячої проблематики в суїцидології визначається нагальністю завдань профілактики самогубств серед учнівської молоді. Згідно з результатами соціально-психологічних досліджень 27,2% дітей віком 10-17 років іноді втрачають бажання жити, 17,8% дітей вважають, що до них всі байдужі і нікому немає до них ніякого відношення, 25,5% – не завжди можуть розраховувати на допомогу близької людини, 51,9% – втрачають здатність самоконтролю в ситуації конфлікту. Метою нашої роботи є є психологічний аналіз суїцидальної поведінки в підлітковому середовищі та розробка системи превентивних заходів для роботи з дітьми, які належать до категорії суїцидального ризику.
