Аннотации:
У дослідженнях останніх років відмічається тривожна тенденція зростання кількості дітей з порушеннями фізичного та психічного здоров'я, які зумовлюються біологічними, екологічними, соціально-психологічними та іншими чинниками, а також їх поєднанням. Значну частину серед цих дітей займають діти із затримкою психічного розвитку (далі – ЗПР), яких стає дедалі більше. На сьогоднішній день всі діти із ЗПР навчаються в умовах загальної середньої освіти, тому педагоги мають володіти хоча б елементарними знаннями про їхні особливості психофізичного розвитку і враховувати їх у навчанні й вихованні цієї категорії учнів. Педагоги класів з інклюзивним навчанням мають розуміти, що ефективність навчання учнів залежить від того, наскільки їм вдасться врахувати індивідуально-психологічні можливості кожного з них і створити відповідні умови. Здійснювати індивідуальний підхід у освітньому процесі ‒ означає, працюючи з цілим класом, орієнтуватись на кожну дитину окремо (на її індивідуальні якості). Він передбачає, що при доборі прийомів, засобів, темпу навчання враховуються індивідуальні особливості учнів та рівень розвитку їхніх здібностей, та здійснюється в умовах колективної роботи класу в межах однакових завдань та одного і того ж змісту навчання. Тобто всі учні повинні оволодіти знаннями, вміннями й навичками, які визначені програмою. Мета роботи – розробити методичне забезпечення формування готовності педагогів до реалізації індивідуального підходу до дітей із ЗПР в умовах інклюзивного навчання.
