Аннотации:
На сучасному етапі гуманізації освіти в Україні зростає значення заходів, спрямованих на вдосконалення професійної підготовки майбутніх корекційних педагогів. Тож особливо актуальним постає психологічне обґрунтування таких педагогічних технологій, які сприяли б розвиткові професійних якостей корекційного педагога і давали б йому можливість встановлювати суб’єкт-суб’єктні стосунки з дітьми. Цілком зрозуміло, що досягнення цих цілей в діяльності корекційного педагога неможливе без розвитку у нього такої професійно значущої особистісної якості як емпатійність. Проблема формування уміння зрозуміти іншу людину, співпереживати, проявляти гуманне ставлення – емпатію у стосунках з дітьми з особливими освітніми потребами, є актуальною в аспекті підготовки майбутніх корекційних педагогів і має особливу соціально-практичну значущість. Свідоме прийняття особистістю рішення працювати у сфері спеціальної освіти автоматично передбачає високий рівень розвитку емпатії. Тому рівень емпатії у майбутніх корекційних педагогів має бути вище, ніж у тих, хто не вибрав для себе цю професію. Розвинена емпатія – один з найважливіших факторів успіху у тих видах діяльності, які потребують тонкого розуміння партнера при спілкуванні, властивості відчувати душевний стан іншої людини, уміння ставити себе на її місце у найскладніших ситуаціях. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні феномену емпатії, експериментальному дослідженні емпатійності у студентів спеціальності 016 Спеціальна освіта та розробці тренінгової програми з формування емпатії.
