Abstract:
Одним з основних напрямків роботи будь-якого закладу дошкільного навчання є формування у дітей комунікативної компетентності як здатності вирішувати вербальними засобами актуальні для них життєві завдання в побутовому, навчальному та культурному житті. Далеко не у всіх дітей засоби вербальної комунікації формуються спонтанно, багатьом з них потрібно логопедична допомога, в рамках якої проводиться цілеспрямована робота по формуванню лексичних, граматичних і фонетико-фонематичних засобів мовного спілкування. Найбільш яскраво виражені труднощі формування засобів мовного спілкування проявляються при недорозвитку мовлення, яке спостерігається і розглядається в якості основного симптому або одного із симптомів таких поширених форм порушеного розвитку дитини, як загальне недорозвинення мови (ЗНМ) і затримка психічного розвитку (ЗПР). Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально визначити особливості формування мовлення та засобів спілкування у дітей дошкільного віку з загальним недорозвитком мовлення.
