Abstract:
Вивчення невербального спілкування дітей з недорозвиненням мовлення і визначення корекційно-розвиваючого ефекту невербальних засобів спілкування є однією з актуальних проблем сучасної логопедії. З одного боку невербальні засоби спілкування розглядаються як засіб компенсації комунікативних труднощів в умовах обмеженості мовленнєвих засобів. Інтегрованість невербальних засобів спілкування в мовленнєву діяльність, їх значення для розвитку мови і формування процесів породження мовлення та сприйняття мовлення, необхідність підвищення ефективності корекції мовного недорозвинення визначає актуальність дослідження проблеми використання невербальних засобів спілкування в корекційно-логопедичній роботі. Мета дослідження– теоретично обґрунтувати та експериментально дослідити ефективність корекційно-логопедичної роботи з дошкільниками з загальним недорозвиненням мовлення за допомогою використання невербальних засобів спілкування.
