Abstract:
Постійне оновлення освітньої галузі є однієї із глобальних проблем людства, адже від освіти залежить прогрес суспільства. Провідною нацією буде та, яка створить ефективну систему освіти, щоб максимально розвинути потенціал молоді. У Концепції Нової української школи визначені головні недоліки сучасної школи, зокрема: несформованість в учнів достатньої життєвої компетентності і критичного мислення; недостатні вміння використовувати набуті знання для розв’язання практичних завдань, аналізу нестандартних ситуацій; неврахування під час формування змісту освіти індивідуальних особливостей школяра, його життєвих планів. У рамках існуючої системи освіти активність особистості у самостійній організації власної пізнавальної діяльності та поведінки є досить низькою. В свою чергу, абсолютною умовою успішного розвитку особистості є саме виявлення самостійності у всіх сферах життєдіяльності. Сучасна технологізація суспільства потребує і відповідних змін в освітньому процесі. У зв’язку з цим все гостріше постає проблема вдосконалення форм організації процесу навчання, підвищення його ефективності. Розв’язати означені проблеми покликані нові освітні технології. Мета дослідження – визначити шляхи впровадження нетрадиційних технологій у корекційну роботу з дітьми з особливими освітніми потребами на основі вивчення педагогічного досвіду.
