Аннотации:
Рівень розвитку сучасного суспільства, його освітньої структури, передбачає постановку перед науковцями у галузях загальної та спеціальної психології і педагогіки ряду завдань, розв’язання яких сприяло б підвищенню рівня психофізичного розвитку дітей. У спеціальній психології та корекційній педагогіці предметом дослідження щодо форм активності дітей з інтелектуальними порушеннями першочерговим напрямком визначався процес діяльності, що розглядав вирішення дітьми завдань навчально-практичного циклу. Сутність та особливості діяльності відповідної нозології дітей значною мірою визначалися в навчально-виховному процесі. У молодших школярів з інтелектуальними порушеннями виявлено низький рівень розвитку та своєрідність прояву багатьох структурних компонентів діяльності, які значно вливають як на процес її проходження, так і на її ефективність та результативність. Е. Сеген, характеризуючи дитину з інтелектуальними порушеннями, зазначав, що така дитина нічого не знає, нічого не може і нічого не хоче, що вказує, передусім, на брак у них мотивації діяльності. Мета дослідження – встановити зміст, сутність та особливості розвитку словесно-логічного мислення в учнів з інтелектуальними порушеннями початкової школи.
