Abstract:
Одним із пріоритетів системи освіти в Україні на сучасному етапі є орієнтація педагогічного процесу на становлення особистості учнів старших класів. Сформованість у старшокласників адекватної самооцінки, мотивації вчинків, самовизначення забезпечують їхню відповідну поведінку у різних життєвих ситуаціях, вміння правильно реагувати на соціальні виклики. У дитини з порушенням слуху становлення і розвиток особистості відбувається з певними відмінностями від дитини з типовим розвитком. У дитини з типовим розвитком самосвідомість значною мірою визначається її соціальним досвідом. Дитина з порушенням слуху опиняється у іншому становищі стосовно оточуючих її людей та дійсності. Порушення спілкування частково ізолює її від людей, ускладнює формування самосвідомості та інших особистісних утворень. На початкових етапах психічного розвитку самооцінка дитини залежить від оцінок батьків, їх же стандартами вона користується для оцінки оточуючих людей. З часом все більше значення у формуванні самосвідомості набувають інші значущі для дитини з порушенням слуху люди – педагоги, потім однолітки. Мета дослідження полягає у розробці та апробації програми, спрямованої на підвищення ефективності процесу становлення особистості старшокласників з порушеннями слуху у закладі загальної середньої освіти для дітей з порушеннями слуху.
