Abstract:
Дослідження в галузі дефектології (Р.М. Боскис, Е.М. Гопиченко, Б.М. Гріншпун, Е.А. Данілавічютє, Г.А. Каше, В.К. Орфинская, Л.Г. Парамонова, М.А. Савченко, Є.Ф. Соботович, В.В. Тищенко та інших) показують, що порушення фонематичного слуху може спостерігатися у дітей з порушеннями мовлення різного ґенезу та різного рівня складності. Зокрема, у дітей з тяжкими порушеннями мовлення вони найчастіше обумовлені не лише порушенням вимови фонем, але й труднощами розвитку фонематичного контрою та фонематичного аналізу і синтезу. Багато науковців працюють над виявленням основних закономірностей розвитку фонематичних процесів у дітей і на цій підставі формують діагностичний інструментарій, який дозволив би визначити наявність порушень психічних процесів У дітей з тяжкими порушеннями мовлення (ТПМ). Н. Гаврилова, А. Коломєєць, В. Тищенконаполягають, на тому, що чіткість і точність сприймання фонеми та уявлення про неї в ізольованому звучанні та у слові досягається завдяки формуванню цього образу у сукупності його акустичних, артикуляційно-кінестетичних та артикуляційно-кінетичних характеристик. Оскільки фонема – це цілісна гармонійна одиниця мовлення, то і порушення фонематичних процесів потрібно розглядати цілісно з урахуванням усієї системи зв’язків необхідних для її достатньо глибокого усвідомлення дітьми. Метою дослідження є виявити специфічні особливості формування фонематичних процесів ігровими прийомами у дітей з ТПМ дошкільного віку.
