Abstract:
Мовлення для людини має велике значення, оскільки сміливо можна сказати, що без мови немає людини. За допомогою мовлення ми можемо поділитися з оточенням своїми думками, почуттями, переживаннями, можемо довести до нього якусь важливу інформацію. Ми настільки звикаємо до мовленнєвого спілкування, що майже не помічаємо його і не розуміємо його справжню цінність. Заїкання відноситься до одного із найпоширеніших порушень мовлення. Зазвичай воно виникає в ранньому дитинстві і при відсутності необхідної допомоги може зберігатися багато років, будучи вже перешкодою при обранні професії, навчанні чи особистому житті. Складнощі у спілкуванні при заїканні часто формують у людини захисні риси характеру, ускладнюючи її життя: невпевненість у своїх силах, скованість, залежність від оточуючих. Існує думка, що маленьких дітей не турбує якість їхнього мовлення, оскільки із самого дитинства вони звикають до порушення. Але це не зовсім правильне твердження. По мірі дорослішання збільшується інтенсивність мовленнєвого спілкування і значення мовлення в житті дитини, що призводить до переосмислення свого порушення. Переживання набувають іншого значення, стають більш систематичними, іноді геть до поганих думок. Мета дослідження - виявити стан розвитку діалогічного мовлення у дошкільників із заїканням та сформувати і апробувати методику його формування шляхом використання сюжетно-рольової гри.
