Abstract:
Система складних та деструктивних чинників розвитку дитини в умовах сучасного суспільства спрямовує до пошуку адекватних форм та засобів підтримки соціального статусу дитини у навчально-виховному середовищі. Серед педагогічних проблем, що мають широке інтегративне поле, питання розвитку мовленнєвої компетентності особистості займає одне з провідних місць. Ефективність розвитку мовленнєвої компетентності особистості залежить від рівня сформованості мовленнєвої діяльності дитини, наявних знань, умінь та навичок адекватного використання мовленнєвих конструкцій, які виражаються різними засобами спілкування та комунікації, що у подальшому впливає на розвиток її пізнавальної, емотивної та особистісної сфер. Особливо суттєвим це питання постає тоді, коли дитина має порушення мовлення, на яке потрібно звернути увагу ще в дошкільному віці. Таким чином, перед логопедами виникає проблема підвищення якості навчання, що безпосередньо залежить від психофізичного розвитку дітей, рівня сформованості у них артикуляційного апарату та мовленнєвого спілкування. Мета дослідження – дослідити особливості становлення лексичної та граматичної структури мовлення у дошкільників із загальним недорозвитком мовлення.
