Аннотации:
На сучасному етапі розвитку українського суспільства в умовах соціально-економічної нестабільності, конкуренції на ринку праці, соціальних стресів, зростають вимоги, що пред’являються до професіоналізму особистості. Однак далеко не кожен може адаптуватися, ефективно здійснювати свою професійну діяльність, а тому зростає ймовірність розвитку несприятливих психічних станів. У зв’язку з цим, одним із пріоритетних завдань психології розвитку, акмеології, медичної психології, психології праці є дослідження специфічних соціально-психологічних явищ, до числа яких належить і «психічне вигорання» серед професіоналів різних областей діяльності, розробка профілактично-корекційних програм. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально виявити особистісні та організаційні чинники формування синдрому психічного вигорання у керівників.