Аннотации:
Найхарактернішим для дітей із загальним недорозвитком мовлення є недостатнє вміння відзначати і узагальнювати явища мови, її звукові й морфологічні особливості, форми словозміни, способи словотвору та синтаксичні конструкції. Прогалини фонетико-фонематичної та лексико-граматичної сторін мовлення часто стають нагальною перешкодою не тільки в оволодінні синтаксисом, а й у засвоєнні програмового матеріалу з інших предметів мовного циклу. У таких дітей спотворене розуміння маловідомих слів і текстів природничого, географічного, математичного та літературного змісту. Мета дослідження ‒ розробити методичне забезпечення з корекції умінь синтаксичного структурування у молодших школярів із загальним недорозвиненням мовлення.
