Abstract:
Сім’я відіграє визначальну роль у фізичному, емоційному та розумовому розвитку дитини. У дошкільному, шкільному та підлітковому віці цей вплив залишається провідним, але перестає бути єдиним. Більше того, у ранньому віці відсутність сімейного виховання не може бути компенсована іншими інститутами соціалізації. Складність та актуальність зазначеної проблеми є безперечною, оскільки зважаючи на існування думки, що крім органічного ураження мозку, причиною порушень нервово-психічної сфери дітей, зокрема розвитку мовлення, може бути соціально-педагогічна занедбаність у зв’язку з неблагополуччям в сім’ї (різного характеру: конфліктні стосунки між батьками, погане ставлення батьків до дитини, відсутність часу для занять з дитиною, помилки у вихованні, низький загальнокультурний рівень батьків, тощо), ця проблема набуває все більшого значення. Тим не менш проблеми, пов’язані з включенням батьків в корекційний процес, залишаються. Окрім цього, слід зазначити, що на сьогодні мало праць, які б торкалися питань пошуку шляхів ефективної реалізації участі сім’ї в корекційно-розвивальній роботі з дітьми старшого дошкільного віку з порушеннями мовленнєвого розвитку. Метою роботи є дослідити роль сім’ї в корекційно-розвивальній роботі з дітьми старшого дошкільного віку з порушеннями мовленнєвого розвитку.
